Продовжуємо серію інтерв’ю з вихованцями МФА. Сьогодні вже професійний футболіст, неординарна особистість, Назар Пономаренко, поділиться з нами своїми футбольними секретами.
– В якому віці ти «потоваришував» з футболом? Хто супроводжував тебе на першому тренуванні?
– Зацікавився грою я з самого дитинства, коли дивився футбол разом із татом, а почав ним займатися у 5 років, супроводжувала мене на перше тренування мама.
– Ти вибрав футбол, як хобі, котре супроводжує тебе більшу частину життя та визначає твої життєві пріоритети. Чи присутнє в тобі відчуття гордості та непохитності за такий вибір? Ти ніколи не думав, що твій курс може змінитися з часом ?
– Такого як почуття гордості немає, просто задоволений, що займаюсь улюбленою справою вже стільки років. Ні, не задумувався, але впевнений що навіть з часом мій курс не зміниться.
– Поразки та перемоги, успіхи та невдачі можуть приходити на різних життєвих етапах. За рахунок чого ти долаєш перешкоди та налаштовуєшся на нові цілі, звідки черпаєш сили, що тебе мотивує?
– Підтримка батьків, тренерів, хлопців, з якими граю в одній команді та усіх близьких мені людей надає мені сили, натхнення та допомагає бути завжди вмотивованим на шляху до цілі.
– Знаємо, що тобі до вподоби більш швидкий, динамічний стиль гри, що маєш дуже важливі індивідуальні якості, нестандартне мислення. Хто для тебе завжди був еталоном тренера, на кого з гравців ти хотів бути схожим?
– На рахунок тренера не можу відповісти, а ось з гравців, якщо брати по моїй позиції, то іспанець Тьяго Алькантара дуже подобається, як працює з мʼячем та його швидке мишлення на полі.
– Як ти потрапив до МФА? Що вплинуло на твоє рішення приїхати до «Мункача»? Чи відразу тебе прийняв колектив МФА і ти став «своїм»?
– В Мукачево приїхав на перегляд перед початком сезону, де познайомився зі всією командою та головним тренером на той час Фізером Іваном Йосиповичем. Якийсь час вагався, чи залишатись мені у команді, тому що вперше у такому ранньому віці поїхав з дому, але з часом, та після розмов з Іваном Йосиповичем вирішив залишитися і не пошкодував. В колективі усі були дружелюбні та допомагали адаптуватись мені у новому середовищі, маю на увазі хлопців та тренерів команди.
-Наскільки цікавим та корисним для тебе було навчання в МФА? Які враження у тебе залишилися від академії «Мункач»?
– Мені завжди було важливо отримувати нові враження, навички та досвід. Тут цього було вдосталь. У чемпіонаті ДЮФЛЛУ в Еліт лізі в сезоні 2020/21, команда МФА здобула багато яскравих перемог, фінальна частина за участю «Динамо, «Шахтаря», до речі, який ми перемогли з рахунком 2:0 у другій частині змагань нікого б не залишило байдужим.
– Після МФА у тебе з’явилася можливість далі отримувати футбольну освіту в Європі. Як на твою думку, футбольний досвід, який ти здобув в « Мункач» академії допомагає тобі бути конкурентним гравцем вже на європейському рівні?
– Звісно, будь-який досвід допомагає бути більш впевненим.
– Коли ти дізнався, що команда вищого дивізіону Угорщини, яка торік грала у Єврокубках, зацікавилась тобою, що відчув? «Кішварда» відома тим, що робить ставку на молодих гравців. Чи це вплинуло на тебе при підписанні контракту?
– Скоріше за усе, на мене вплинуло те, що в «Кішварду» запросили не лише мене, а й інших перспективних гравців з МФА, це давало більше шансів швидше адаптуватися в іншій країні. Якщо мені для досягнення головної мети знадобиться переходити в інші клуби, я буду використовувати будь-яку можливість.
– Тобі тільки 18 років, проте ти вже маєш професійний контракт з командою вищої ліги Угорщини. Чи вже отримав шанс зіграти в основному складі «Кішварди», конкуренція велика?
– Так, я дебютував у складі головної команди «Кішварди». Я наполегливо працював, щоб довести свою спроможність грати в основі. Незважаючи на потужну конкуренцію, якщо тренери та товариші по команді в тебе вірять, ти рано чи пізно зʼявишся в основному складі. Ми змогли отримати переконливу перемогу в останньому матчі, це дає надію, що «Кішварда» вистоїть і зможе залиштися у вищій лізі угорського чемпіонату.
– Розвиток йде по спіралі. Як на твою думку, на якій сходинці зростання на шляху до мети ти зараз знаходишся? Наскільки можливість грати у вищій лізі Угорщини задовольняє твої амбіції?
– Дуже хочу рухатися далі, спробувати свої сили в інших європейських чемпіонатах на кшталт Ла Ліги або Серія А, тощо.
– Що ти хотів би побажати теперішнім вихованцям МФА?
– Вітаю усіх мукачівських академіків з новорічними святами, нехай щастить у наступному році усім, хто має мету.
