Сьогодні нашим співбесідником буде випускник МФА, талановитий захисник Козачук Артур.
– Вітаємо тебе, Артуре! Розкажи, з чого почався твій шлях у великий футбол?
– Все розпочалось в 6 років, коли я попросив батьків, щоб відвели мене на секцію з футболу, і з того часу зрозумів, що хочу стати футболістом
– Хто був твоїм взірцем і кому ти найбільше вдячний у своїй кар’єрі?
-З дитинства дивився гру – Серхіо Рамоса, і завжди хотів грати як він. Щиро вдячний своїм батькам за те, що завжди вірять в мене, та підтримують понад усе.
– Як ти відносишся до конкуренції, чи просто дивишся на це, як на можливість стати краще?
– До конкуренції ставлюсь нормально, адже вона робить кожного з нас сильнішим.
– Як потрапив до лав МФА? Від кого надійшла пропозиція приїхати на перегляд і що вплинуло на твоє рішення продовжити навчання саме тут?
– Мій друг з Вінниці, запропонував мені поїхати разом з ним на перегляд до МФА, і я погодився. Завжди хотів навчатись в такій сучасній академії, як “Мункач”, і вважаю, що це вплинуло на рішення тут залишитись та професійно розвиватись.
– Які враження у тебе залишилися від академії «Мункач», що головне ти отримав від того періоду. Який провів у МФА?
-В МФА я отримав великий досвід та дуже позитивні враження, адже там є все, щоб стати футболістом. Крім того, у нас там була дуже боєздатна, згуртована команда.
– Чи не тут саме загартувався твій характер?
-Вважаю, що саме в МФА, сформувався мій (футбольний) бойовий характер.
– Чи багато друзів ти знайшов в академії?
– Так, із деякими досі постійно підтримую звʼязок.
– Як на твою думку, футбольний досвід, який ти здобув у « Мункач» академії допоміг тобі бути конкурентним гравцем вже на рівні Європи?
– Так, звичайно. Я вважаю нашу команду (2005 року народження) однією з найкращих команд України.
– Кому ти можеш щиро подякувати за роботу?
– Хочу подякувати усьому колективу МФА, і звичайно, своїм тренерам Фізеру Івану Йосиповичу та Пантілову Віталію Олексійовичу.
– Коли дізнався, що команда вищого дивізіону Угорщини, яка торік грала у Єврокубках, зацікавилась тобою, про що ти думав, чи були сумніви?
– Були сумніви до останнього дня, але потім, обміркувавши усе, я погодився на перехід до «Кішварди».
– Що ти відчув після своєї першої офіційної гри в складі другої команди «Кішварди»?
– Я був дуже радий, тому що це був маленький крок у дорослий футбол.
– Чого чекаєш від можливості грати у вищій лізі Угорщини, чи задовольнить це твої амбіції?
– Чемпіонат Угорщини непоганий, але я завжди ставлю собі мету грати в топ-5 ліг Європи.
– У складі «Кішварді» багато якісних гравців, велика конкуренція. Що ти робиш, щоб стати частиною цієї команди?
– Кожний день докладаю для цього зусиль, стараюсь працювати над собою, щоб конкурувати з іншими футболістами.
– Скажи, що для тебе буде сезоном мрії?
– Кожного сезону я намагаюся проявити себе з найкращої сторони, та поїхати грати до одного з топ-чемпіонатів . А на цей момент більше за усе я мрію, щоб скоріше закінчилась війна нашою перемогою.
