Продовжуємо нашу серію інтерв’ю з нашими колишніми вихованцями. Прес-служба МФА поспілкувалась з колишнім гравцем «Мункач футбольна академії» Олександром Пищуром, гравцем угорського ФК «Пушкаш».
– Вітаємо, Олександре, тебе та твою команду зі вдалим виступом у юнацькій Лізі Чемпіонів. Що ти відчував, коли грав на такому рівні ?
– Відчуття дуже приємні. Грати в такому турнірі як юнацька ліга чемпіонів – це вже досягнення, тому я дуже радий, що нам випала така можливість.
-У сезоні 2022/2023 року команда «Пушкаш» виступила в чемпіонаті вдало. Як це бути частиною цього?
– Насамперед у нас була мета – стати чемпіонами. Ми наполегливо щодня йшли до цього і я вважаю, що ми виглядали краще ніж інші команди – ми, як ніхто заслуговували на чемпіонство.
-Коли ти дізнався про можливість зіграти у турнірі такого високого рівня, про що ти мріяв?
– Мріяв про перемоги, звісно.
-Тобі тільки 18 років. Коли, на твою думку ти будеш готовий демонструвати стабільно високий результат у вищій лізі Угорщини?
– Щоб грати у вищій лізі потрібно ще працювати й працювати . Час покаже, коли я буду готовий увійти до основної команди. Моє завдання – працювати, доводити самому собі, кожного дня додаю в індивідуальній майстерності і тоді усе прийде само собою.
– Які враження у тебе залишилися від академіі «Мункач»?
– Від Академії Мункача у мене залишилися тільки гарні спогади. Можу сказати, що я потрапив у другу сім’ю, де до мене дуже тепло і приємно ставилися, кожного працівника МФА я дуже поважаю.
-Чи саме в Мункач академії у тебе з’явилась можливість отримати футбольну освіту, щоб надалі стати конкурентним гравцем на євроарені?
– Можна сказати, що Мункач академія відкрила мені шлях у дорослий футбол. Там мене до цього підготували і дали шанс показати себе.
-Наскільки корисним для тебе було навчання в МФА?
– Вважаю, що для мого зростання було дуже важливим те, що це еліт академія і що ми грали з командами високого рівня, такими як «Шахтар» і вигравали. Там я встиг пограти і в професійній команді «Мункач» у другій лізі України. Я дуже вдячний усім, хто працював над тим, щоб я став таким, яким я є тепер.
-Хто чи які обставини вплинули на твоє рішення грати саме у угорському чемпіонаті?
– На переїзд до Угорщини я довго наважувався, багато було різних думок, але після спілкування з батьками, прийняв таки рішення переїхати сюди.
– Що ти відчув, ставши частиною «Пушкаша»?
– Перший час було важко в «Пушкаші», бо не знав хлопців, не знав мови, не розумів що відбувається. З часом почав вчити мову, почали з’являтися друзі і я звик, зараз почуваюся добре.
-«Пушкаш» щороку поповнює свої лави гравцями. Чи не побоюєшся ти маститих конкурентів?
– Вважаю, що конкуренція має бути завжди, щоб я вдосконалювався, ішов далі.
– Кому найбільше вдячний своїм успіхом?
– Своїм успіхом дуже завдячую свої батькам, вони мене кожного дня підтримують, направляють, тому це все завдяки їм.
-Що б ти побажав своїм землякам, твоїм фанатам, які роблять перші кроки у футболі?
– Хочу побажати найголовніше -любити цю справу і віддаватися по максимуму футболу.
-Про що ти мрієш? Чого хочеш досягти понад усе?
– Мрію зіграти на високому рівні . Це моя найголовніша мета і мрія.
– Дякуємо, Олександре, що приділив свій час для такої змістовної розмови. Бажаємо тобі великих успіхів на міжнародній арені. Дуже хотілося б побачити тебе і в збірній України. Щоб забивав у кожній грі!
